субота, 17 січня 2015 р.

Як визначити справжність вершкового масла

Все частіше стверджується, що різні спреди і маргарини куди корисніше вершкового масла. Захисники штучних продуктів апелюють до того, що у вершковому маслі міститься величезна кількість холестерину і шкідливих речовин. Тим часом масло дуже корисне для здоров'я і дієтологи рекомендують щодня з'їдати близько двадцяти грамів цього продукту. Однак важливо, щоб вершкове масло було натуральним, зробленим з коров'ячого молока.
Так як же відрізнити, де справжнє вершкове масло, знайоме з дитинства, а де спред?

Вражаюче ВІДЕО: Малюк ВПЕРШЕ почув голос власної мами!


Сюжет, який варто подивитись!

Цей малюк народився глухим. Йому були невідомі такі звичні для інших дітей звуки, як голос мами, сміх дітей або гавкіт собаки. Але завдяки слуховому апарату семимісячний малюк почав чути і перетворився з заплаканого хлопчика в усміхненого, зацікавленого навколишнім світом. Його бурхлива реакція на голоси людей викликає розчулення...

Притча про вершника та чоловіка, що лежав обабіч дороги



Їхав вершник по полю і побачив чоловіка, який лежав обабіч дороги. Вирішив він довезти бідолаху до міста, але коли насилу посадив його в сідло, той раптово схопився, пришпорив коня і поскакав.
- Куди ти? - закричав вершник.
- Я вкрав у тебе коня! - відгукнувся чоловік. - Я - конокрад!
- Добре, бери мого коня, але прошу тебе: нікому про це не розповідай!
- Тобі соромно, що я тебе перехитрив? - засміявся конокрад.
- Ні. Але якщо люди дізнаються про це, ніхто більше не допоможе людині, яка лежить обабіч дороги.

(притча з інтернету)

пʼятниця, 9 січня 2015 р.

20 речей, які потрібно знати, якщо ви любите людину з дефіцитом уваги

Психолог і блогер Джун Сілні написала приголомшливу статтю про те, як жити поруч з людиною, що страждає від синдрому порушення активності та уваги (СПАУ), раніше відомого, як "Синдром дифіциту уваги та гіперактивності". А я переклав її для вас...

понеділок, 5 січня 2015 р.

Диво в електричці

перекладено мною з публікації Михайла Фатахова "Накормить бомжа"

Їду я в електричці Москва-Пєтушкі. Входить бомж з Курського вокзалу. "Синець" "синцем". Писок запухлий. На вигляд років тридцять.
Озирнувшись, починає:
- Панове, три дні не їв. Чесно. Красти боюся, бо сил нема втекти. А їсти дуже хочеться. Подайте, хто скільки зможе. На обличчя не дивіться, п'ю я. І те, що дасте, напевно, теж проп'ю! - і пішов по вагону...